Ще одна суттєва зміна на ринку книг – зростання популярності аудіокниг. За даними опитування GfK Ukraine, у 2023 році приблизно 20% українців регулярно слухають аудіокниги, порівняно з 10% у 2018 році. Цей формат популярний, зокрема, серед молоді та людей, які ведуть активний спосіб життя. Аудіокниги дозволяють насолоджуватися літературою під час дороги, тренувань чи навіть домашніх справ. Однак ринок україномовних аудіокниг все ще обмежений, і більшість аудіоконтенту доступна англійською чи російською мовами. Українські видавництва наразі лише освоюють цей напрямок, але вже є тенденція до збільшення пропозиції українських аудіокниг. Електронні книги стали помітною альтернативою друкованим виданням. За даними дослідження культурного фонду України, у 2022 році попит на електронні книги зріс на 30% порівняно з 2018 роком. Книжкова подкастниця Богдана Романцова коментує:
«Сучасний читач хоче мати доступ до книг у будь-який час і місці. Це потребує мобільності, яку забезпечують електронні формати. Молоді люди, зокрема, обирають електронні книги, адже це зручно та екологічно».
Додатковим стимулом став розвиток платформ для читання на зразок Kindle, PocketBook та інших пристроїв.
Соціологічні аспекти: читання у цифрову епоху
Соціологічні дослідження вказують на цікаві тенденції у читацьких звичках різних вікових груп. За даними опитувань, проведених компанією GfK Ukraine, частка українців, які читають щодня або кілька разів на тиждень, скоротилася з 45% у 2018 році до 35% у 2023 році. Це можна пояснити зростанням популярності соцмереж, які забирають у людей час та увагу. Шульга Микола, соціолог, зазначає:
«Соцмережі та різноманітні онлайн-платформи надають можливість швидкого доступу до розважального і навчального контенту, що часом витісняє читання книг».
Читацькі звички також змінилися під впливом поколіннєвих відмінностей. Молодь більше схиляється до електронних форматів, у той час як старші українці залишаються вірними друкованим виданням. Старше покоління бачить у книгах не лише джерело інформації, а й спосіб відпочинку від гаджетів. Шульга додає:
«Для старших людей книги є своєрідним засобом медитації та захисту від цифрової перенасиченості, а молодь звикла до багатозадачності, тож електронний формат дозволяє інтегрувати читання у насичений графік».
Статистика бібліотек: відвідуваність фізичних і онлайн-бібліотек
Кількість відвідувачів традиційних бібліотек також зменшується. За даними Державної бібліотеки України, з 2018 по 2022 рік фізичне відвідування бібліотек скоротилося приблизно на 12%. Пандемія COVID-19 значною мірою вплинула на це явище: через обмеження люди не могли відвідувати бібліотеки, і багато з них обрали онлайн-ресурси. Дубровіна Любов директор однієї зі столичних бібліотек, розповідає:
«Ми бачили, як наші постійні читачі перейшли на електронні ресурси. Люди почали звикати до нових умов доступу до інформації, і онлайн-бібліотеки стали для них зручною альтернативою».
Цікаво, що за цей же період кількість користувачів онлайн-бібліотек збільшилася на 25%. На фоні карантинних обмежень і цифровізації навчання та роботи, онлайн-бібліотеки почали активно розвиватися і в Україні. Це не тільки забезпечило доступ до необхідної літератури в умовах карантину, а й стимулювало розвиток цифрової бібліотечної інфраструктури в країні.
Протягом останніх п’яти років український книжковий ринок зазнав значних змін, що відобразилися на читацьких вподобаннях. Соціальні, економічні та культурні трансформації вплинули на вибір жанрів, яким надають перевагу читачі різних вікових груп. Зокрема, зросла популярність деяких жанрів, таких як фантастика та фентезі, що можуть задовольняти потребу в ескапізмі та творчому мисленні. У той же час, інтерес до класичної літератури змінювався на фоні збільшення доступності як вітчизняних, так і зарубіжних авторів в електронних та аудіоформатах. Роль детективів і наукової літератури також зазнала змін. Зростання популярності детективів свідчить про інтерес до напружених сюжетів та можливості зануритися в інтриги та розслідування. Наукова література, своєю чергою, продовжує займати значне місце у читацьких пріоритетах, оскільки українці прагнуть саморозвитку та актуальних знань у різних галузях. Водночас економічна ситуація та вплив цифрових технологій вплинули на вибір між паперовими та електронними форматами книг, а це, своєю чергою, відображається на популярності різних жанрів.
Такі тенденції дозволяють оцінити, як сучасні реалії змінюють підходи до читання та споживання інформації загалом. Знання цих змін важливе не тільки для видавців і книготорговців, але й для освітян та культурних організацій, які прагнуть задовольнити потреби сучасного українського читача.
Український ринок книг у цифрах
На фоні цих змін варто зазначити, що український ринок книг зберігає певні унікальні риси. За даними «Книжкового арсеналу», у 2023 році приблизно 35% українців все ще купують друковані книги, особливо у період виходу нових видань від відомих авторів або у жанрах художньої літератури. Це підкреслює важливість друкованих видань для певної частини населення, особливо для тих, хто цінує книгу як об’єкт.
Інтерес до українськомовної літератури також залишається високим, особливо на тлі зростання національної самосвідомості та підтримки вітчизняного виробника. Проте, як зазначають експерти, проблема зростання вартості паперу та складності логістики залишається гострою для українських видавців, що відбивається на ціні книг та знижує їх доступність для широкого загалу.
Підсумовуючи все вище сказане то, останні п’ять років стали періодом значних трансформацій для українського книжкового ринку та читацьких звичок. Українці поступово адаптуються до сучасних цифрових форматів книг, що зумовлено не лише зручністю електронних видань і аудіокниг, але й об’єктивними економічними та соціальними умовами. Зростання цін на папір, логістичні труднощі та загальна цифровізація значною мірою вплинули на вибір між паперовими та електронними форматами. Все більше читачів віддають перевагу електронним і аудіокнигам через доступність і зручність, особливо серед молоді та людей з активним способом життя, які потребують мобільності та можливості читати або слухати літературу в будь-якому місці. Попри всі ці трансформації, інтерес до українськомовної літератури залишається на високому рівні, що свідчить про підтримку національного видавця та зростання національної самосвідомості. Водночас для українських видавців стоїть важливе завдання — адаптуватися до економічних викликів, таких як зростання вартості паперу, логістичні проблеми та підвищення собівартості видання книг. Пошук нових способів зниження цін і збільшення доступності продукції допоможе зберегти паперову книгу конкурентною на тлі стрімко зростаючої популярності цифрових форматів.
Динаміка останніх років показує, що український ринок книг і читацькі звички змінюються під впливом глобальних і локальних чинників. Видавцям важливо уважно стежити за цими тенденціями, щоб задовольнити потреби сучасного читача, який все більше прагне до мобільності та цифрових рішень. Проте при цьому слід зберігати і традиційні формати, адже значна частина населення все ще надає перевагу друкованим виданням. Баланс між сучасними технологіями та традиційним підходом допоможе розвивати ринок, зберігаючи культурну спадщину та враховуючи нові читацькі потреби.
