06:10. Звучить будильник, я прокидаюсь на вулиці ще темно. від цієї думки
вставати з теплого ліжка взагалі не хочеться, але зібравши ці всі думки докупи
я встаю та йду робити свої ранкові процедури.
6:20. Знову повертаюсь до ліжка, але на жаль вже не лягаю спати. Закутуюсь в
теплу ковдру і починаю збиратись на роботу. Масаж лиця, мейкап і всі інші
дівочі штуки.
6:40. Одягаюсь, розчісую волосся і заварюю запашну чашечку кави(стараюсь
робити це все тихо, так як дівчата в кімнаті ще сплять, але чайник мене
підводить; але щось поробиш… гуртожиток). Зазвичай, у цей час я перевіряю
всі соцмережі, відписую всім хто мені писав, читаю новини та моніторю
потрібну мені маршрутку, щоб вона не поїхала без мене.
07:00. В цей час я уже стою на зупинці, інколи тремчу від холоду, у вухах
навушники з улюбленою музикою та очікую на маршрутку.
07:05. Заходжу до маршрутки. І тут починається «Гра на виживання». Коли їду
зранку в автобусі, завжди запитую себе: «Куди їдуть ці всі старі бабусі?», але
напевне, це питання назавжди залишиться таємницею для кожного з нас…
07:40. З горем по полам я доїжджаю до своєї зупинки, через купу людей
протискуюсь до виходу та прямую на роботу.
08:00. Початок робочого дня. Зазвичай, якщо це понеділок, то він завжди
проходить важко.
09:00. Це уже звичай – ранкова кава з колегами, цю традицію ми ніколи не
порушуємо.
*до обідньої перерви я весь час на ногах, що інколи навіть на хвильку не можна
присісти
13:00. Цю годину я чекаю найбільше, тому що це – обідня перерва. Час коли я
можу відпочити, поїсти, знову попити кави. Але, на жаль, ця година дуже
швидко минає і деколи здається, що її навіть замало..
14:00. Виходжу з обідньої перерви. Знову на ногах, знову люди, і знову
вирішувати проблеми.
17:00. Покидаю робоче місце. Прямую на зупинку. Знову купа людей і знову..
ці бабусі?!…
17:40. Приходжу до гуртожитку, швидко вечеряю і прямую до свого
улюбленого місця – спортзал.
18:35. Заходжу до залу, переодягаюсь і йду розминатись. Обожнюю зал, це
місце де після важкого робочого дня можна видихнути і відпочити, тому що
працюєш над своїм тілом, пророблюєш свої м’язи та знімаєш напругу. До речі,
заняття спортом реально знімає стрес, я в шоці, що це дійсно так і це працює.
20:40. Виходжу з залу, і отримую задоволення. Тут навіть нічого додавати не
буду, тому що це суцільний кайф.
21:00. Приходжу до гуртожитку, щось перекушую. Спілкуюсь з сусідками, як
минув їхній день в університеті і що вони робили після навчання.
21:30. Тут уже можна виділити час і для себе. Беру до рук книгу, яку зараз
читаю, а саме: «Радикальне прийняття» Тари Брах і заварюю собі вишневий
чай. Також, не забуваю про домашнє завдання з англійської мови, так як
готуюсь до майбутніх іспитів..
23:00. Після читання ще пів годинки сиджу в телефоні, спілкуючись з друзями
та переглядаючи платформу TikTok.
23:30. Час для сну, так як завтра зранку знову на роботу..
*Ви можете спитати: «Ти що не відвідуєш університет?».
Насправді, зараз ні. Але це все через те, що наразі у нас проходить навчальна
практика, тому зараз я маю такий графік на роботі і такі свої дні. Після
завершення практики, звичайно я буду відвідувати пари, а графік на роботі
буде плаваючим і я зможу поєднувати з навчанням.
Ну що ж, зазвичай так проходять зараз всі мої дні, звичайно є і вихідні, але це
уже зовсім інша історія:)
